-
1 энергия недостаточная для плавления
энергия недостаточная для плавленияэнергія, недастатковая для плаўленняРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > энергия недостаточная для плавления
-
2 приймальне відділення
(у в'язниці, для вперше прибулих в'язнів) induction centerУкраїнсько-англійський юридичний словник > приймальне відділення
-
3 whitewash
1. n1) побілка, білення2) вапняний розчин для білення3) перен. обілення; лакування; окозамилювання4) реабілітація; виправдання; відновлення в правах (банкрута)5) чарка хересу (після інших вин)6) натирання для білизни шкіри7) спорт., розм. «сухий рахунок» (про виграш)2. v1) білити2) обіляти; прикрашати; приховувати недоліки4) спорт., розм. вигравати з «сухим рахунком»* * *I n1) бyд. побілка; вапняний розчин для побілки2) намагання відбілити, сховати недоліки; реабілітація; відновлення (банкрот в правах;)3) рюмка хереса ( інших вин)5) cпopт. програш із сухим рахунком, під нульII v1) білити, робити побілку2) ховати недоліки; реабілітовувати; відновлювати в правах (банкрот;)3) cпopт. вигравати із сухим рахунком, перемагати під нуль -
4 whitewash
['waɪtwɒʃ] 1. n1) вапня́ний ро́зчин ( для білення)2) побі́лення3) реабіліта́ція; обі́лення; ви́правдання4) спорт. розм. "суха́" ( про виграш)2. v1) біли́ти2) реабілітува́ти; відно́влювати в права́х ( банкрута)3) амер. спорт. виграва́ти "на суху́" -
5 dicer
установка для розділення напівпровідникових пластин на кристали; установка для розрізання керамічної платі на окремі підкладки (напр. для ГІС) -
6 the
1. [ðiː] ( повна форма), [ðɪ] (редукована форма, вжив. перед голосними), [ðə], [ð] (редуковані форми, вжив. перед приголосними); означений артикль1) вживається перед іменником для виділення предмета або явища всередині даної категорії, даного класу предметів або явищI'll speak to the chief — я поговорю́ з керівнико́м
2) вказує на те, що даний предмет або особа відомі співрозмовниковіyou may take the book — (ви) мо́жете взя́ти (цю) кни́жку
of all the men I know he is the man for the position — з усі́х, кого́ я зна́ю, він найбі́льш підхо́жа люди́на для ціє́ї поса́ди
the horse is a useful animal — кінь - кори́сна твари́на
5) перед іменниками, що позначають предмети або поняття, які є єдиними в своєму родіthe sun — со́нце
the moon — мі́сяць
it is only a step from the sublime to the ridiculous — від вели́кого до смішно́го лише́ оди́н крок
the wise — мудреці́
the stage — сцені́чна дія́льність
2. [ðiː] ( повна форма), [ðɪ] (редукована форма, вжив. перед голосними), [ðə], [ð] (редуковані форми, вжив. перед приголосними); advthe saddle — верхова́ їзда́
the... the — чим... тим...
the more the better — чим бі́льше, тим кра́ще
so much the worse for him — тим гі́рше для ньо́го
all the better — тим кра́ще
I am none the better for seeing you — мені́ не ле́гше від то́го, що я ба́чу вас
-
7 подвійне спікання
= двоступінчасте спіканняru\ \ [lang name="Russian"]двойное спекание, двухступенчатое спеканиеen\ \ double sinteringde\ \ [lang name="German"]Doppelsintern, Doppelsinterungfr\ \ \ [lang name="French"]firntage double, procédé de double binageспікання порошкових формувань у дві стадії при різних температурах; першу стадію (попереднє спікання) проводять при більш низькій температурі для виділення змащень, зв'язників і часткового скріплення порошку; другу стадію (остаточне спікання) здійснюють при оптимальній температурі для основної складової порошкової суміші для міцного з'єднання частинок порошку й одержання матеріалу з необхідними властивостями -
8 whiting
n1) крейда (для білення)2) білило; вапняний розчин3) текст. вибілювання, біління4) іхт. хек; мерлан* * *I [ˌwaitin] n; зоол.мерланг ( Merlangus vulgaris); срібляста мерлуза, хек (Merluccius gen.)II [ˌwaitiç] n1) бyд. крейда ( для побілки); білила; вапняний розчин2) тeкcт. відбілювання -
9 удобоваримый
* * *1) легкатраўны, лёгкі для страўлення -
10 антропологія філософська
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія філософська
-
11 Новгородцев, Павло Іванович
Новгородцев, Павло Іванович (1866, Бахмут - 1924) - рос. філософ, правознавець, громадський діяч. Закінчив юридичний ф-т Московського ун-ту (1888), де потім працював на кафедрі історії філософії права. В 1921 р. емігрував із більшовицької Росії в Чехословаччину, де заснував рос. юридичний ф-т в Празькому ун-ті (у ньому працював до кінця свого життя). В центрі філософських досліджень Н. - морально-правові відносини в суспільстві; з позицій соціального лібералізму розглядав право як необхідний суспільний інститут, що гарантує особисту свободу. Право створює формальні і матеріальні умови для втілення свободи в суспільному житті. Н. розрізняв моральні і правові засади свободи людини, вбачав в особі основу і ціль суспільного розвитку; обстоював право особистості на автономне існування в структурі суспільства; доводив, що вільна особистість є основою існування морально-правових норм у суспільстві Н. а думку Н., досягнення абсолютної гармонії особистої свободи і соціальної рівності неможливе. Пошуки такої гармонії розглядалися ним не як практичне завдання державного будівництва, а як імператив моральної свідомості людини, суспільний ідеал та безугавна спонука розвитку особи й суспільства. У своїх працях Н. обґрунтовано критикував різні течії соціального утопізму - марксизм, анархо-синдикалізм, анархізм В. ін доводив, що всі ці соціально-політичні напрями об'єднує спільне бажання побудови "земного раю", але за рахунок знищення свободи і прав особи на власність, законність і моральну автономію В. итоки такого утопізму вбачав у відмові європейської цивілізації від своїх релігійних основ і намаганні утвердити свої цінності та ідеали лише на раціоналістичних засадах. Для Н. довічним і справжнім ідеалом суспільного життя було духовне відродження особи, яке можливе лише на шляху релігійно-морального самовдосконалення людини та християнської соборної єдності.[br]Осн. тв.: "Моральний ідеалізм у філософії права" (1902); "Кант і Гегель у їх вченні про право і державу" (1903); "Криза сучасної правосвідомості" (1909); "Про суспільний ідеал" (1917).Філософський енциклопедичний словник > Новгородцев, Павло Іванович
-
12 “hockey puck”
устаткування для розділення напівпровідникових пластин на кристали (після скрайбування)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > “hockey puck”
-
13 charge splitter well
потенціальна яма для розділення зарядівEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > charge splitter well
-
14 scribability
здатність до скрайбування, можливість скрайбування (для розділення напівпровідникової пластини на кристали)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > scribability
-
15 wafer fracturer
установка для розділення напівпровідникових пластин на кристали розламуваннямEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > wafer fracturer
-
16 вапно
сгашене вапно — slaked lime; hyd-rated lime
негашене вапно — quicklime, burnt lime
розчин вапна — mortar, grout; ( для білення) whitewash
-
17 gimp
1. n1) канитель2) товста нитка в мереживі3) шийна хустка (у черниць)2. adj1) стрункий; витончений; тонкий2) убогий* * *I n1) канитель; позументна пряжаII n III = jimp I IV n1) каліка2) кульгавість3) дiaл. хватка, завзятість -
18 gimp
I n1) канитель; позументна пряжаII n III = jimp I IV n1) каліка2) кульгавість3) дiaл. хватка, завзятість -
19 неудобоваримый
-
20 неудобопроизносимый
* * *1) цяжкавымоўны, цяжкі для вымаўлення
См. также в других словарях:
грохот для вилучення шламу — грохот для удаления шлама desliming screen Entschlammungssieb грохот для виділення зернистого матеріалу з оборотної води вуглезбагачувальної фабрики після попередньої концентрації твердого із застосуванням або без застосування бризкал … Гірничий енциклопедичний словник
ГАЗОВИДІЛЕННЯ (в гірничі виробки) — газовыделение (в горные выработки) gas emission, gas evolution, gas liberation *Gasentwicklung, Gasausscheidung виділення метану або іншого природного газу з товщі корисної копалини і вмісних порід у гірничі виробки. На к а р є р а х осн. джерела … Гірничий енциклопедичний словник
розподілення — я, с. 1) Дія за знач. розподілити, розподіляти 1), 2). 2) В обчислювальній техніці – процес закріплення ресурсів за окремим завданням. •• Динамі/чне розподі/лення розподілення, за якого ресурси, призначені для виконання програм, визначаються… … Український тлумачний словник
збагачення корисних копалин ідеальне (ідеальне розділення) — обогащение полезных ископаемых идеальное (идеальное разделение) ideal mineral processing (mineral preparation, beneficiation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing) *ideale Aufbereitung der Bodenschätze… … Гірничий енциклопедичний словник
коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) процесу розділення — коэффициент полезного действия процесса разделения efficiency of preparation (separation) Wirkungsgrad des Scheidungsprozesses ступінь або міра досягнення теоретично можливого результату (див. ефективність розділення): # при грохоченні відношення … Гірничий енциклопедичний словник
класифікація — классификация classifying, sizing Sortieren, Sichten, Klassieren, Klassierung процес розділення (сепарації) подрібнених матеріалів у рідинному або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного… … Гірничий енциклопедичний словник
гідроциклон — гидроциклон hydrocyclon, hydraulic cyclone Hydrozyklon, Wasserzyklon – 1) Апарат для розділення суспензій, емульсій, аерозолей у полі відцентрових сил. 2) Циліндроконічний апарат для розділення у відцентровому полі швидкостей у водному середовищі … Гірничий енциклопедичний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
водовідбирач — водоотделитель water knockout, water separator *Wasserabscheider апарат для відділення води від супутніх водонерозчинних фаз. Використовується для виділення води з водонафт. сумішей, що надходять з добувних свердловин. В. поділяються на… … Гірничий енциклопедичний словник
фільтр — а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. •• Біологі/чний фільтр споруда для… … Український тлумачний словник
сепаратор — а, ч. 1) Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини зі складу іншої. || Апарат для виділення вершків із незбираного молока. 2) У підшипниках – металева обойма для роз єднання кульок або роликів, для… … Український тлумачний словник